Смуток Коліна Стетсона з глибин творіння Хенрика Міколая Гурецького

7DSC_0082-Відновлено

Фото: Андрій Сачева

mus_1

18 грудня в концертній залі Miasta Ogrodów в Катовіцах відбулася виняткова подія – інтерпретація Третьої Симфонії Хенриха Міколая Гурецького знаної як Симфонія жалібних пісень, виконана американсько-канадійським мультиінструменталістом Коліном Стетсоном (Colin Stetson). Проект отримав назву Sorrow (смуток) і вперше твір зазвучав в місті де була написана симфонія, – Катовіцах. Під час концерту Колін Стетсон зізнався, що “немає слів, щоб описати силу тих емоцій, які приносить йому виступ в місці, де жив і творив Він”.


Колін Стетсон почув Третю Симфонію Гурецького ще коли був дитиною і роками прислуховувався до цих звуків, аж врешті любов до них переросла в дещо більш істотне. Виникла потреба інтерпретації цього твору, що стало для Стестона завданням, викликом і місією на найближчі роки.

Його версія звучить дуже потужно. Це не просто аранжування відомої симфонії, а її нове відкриття. Досконале і глибоке прочитання Стестоном цього музичного тексту відкрило дорогу до зустрічі двох особистостей, двох типів музичного мислення, різних епох і досвідів. Музикант спромігся через твір Гурецього показати власний стиль і зробив це дуже природно. Треба зауважити, що обидвох артистів поєднує любов до мінімалізму. Відомо, що музикознавці визначили стиль Третьої Симфонії як holy minimalizm. Музика ж Стетсона нагадує звучання секвенсера з попередньо запрограмованим алгоритмом, який не розвивається ритмічно, а неочікувано змінює гармонії і барви звуку. Статична пульсація музики Стетсона впроваджує слухача в транс, що є типовою рисою класичного американського мінімалізму.

mus_1

 

У Стетсона Третя Симфонія отримала пост-рокове звучання, думаю, що це була свідома стилізація автора, тому що цей жанр зазвичай асоціюється зі смутком. Плавна музика позбавлена всяких танцювальних елементів, перегружене звучання електрогітари оброблене через ділей, ідеально передає атмосферу самотності.

Музика Стестона дуже динамічна і різнорідна. Цей музикант поєднує в собі два музичні світи, академічний і “вуличний”. Він нагадує стріт-арт художника, малюнки якого виставляються в національних художніх музеях. Стетсон може писати композиції професійно, як традиційних композитор, але при цьому є доступним і зрозумілим для багатьох шанувальників музики альтернативної, електронної і року.

 

mus_1


В Sorrow чуємо як 12 музикантів замінюють звучання цілого симфонічного оркестру. Унікальне використання унісону найнижчих звуків бас-кларнету і міні-корга зі зміною осцилятора зазвучало як даб Burial. Цікаву фактуру Стестон отримав за допомогою техніки complex dynamical system – коли група музикантів, в даному випадку духові і синтезатор, імпровізують free, тим самим творячи єдину, хаотичну звукову масу. Електрогітари в Sorrow виконували роль струнної групи симфонічного оркестру, а дві скрипки і віолончель грали мелодії подібні до вокалізів. Окрема роль в цьому музичному дійстві належала вокалістці Меган Стетсон (Megan Stetson) – гарне і проникливе меццо-сопрано розповідало сумні історії про смерть і любов, жаль і надію. Цікаво було дивитись на неї в моментах мовчання, яких в творі є досить багато. Тоді Меган проявляла свій акторський талант, показуючи, що мовчання може бути не менш драматичним ніж крик.

mus_1

На кінець хочу підкреслити, що подібні інтерпретації – велика рідкість. Цей проект зроблений досконало, з багаторічним осмисленням. Самодостатність симфонії Гурецького дозволила Стестону вийти за рамки цього твору, але також за власні рамки, показуючи безкінечність творчої енергії, яка народилась в результаті музичного діалогу цих двох композиторів.

Колін Стетсон – віртуоз духових інструментів. Розпочав кар’єру в Нью-Йорку і Лос-Анджелес, де співпрацював з такими постатями як Laurie Anderson, Sinead O’Connor, Tom Waits чи Lou Reed. Його гру можна почути на альбомах Arcade Fire, The National чи The Chemical Brothers. Починав як валторніст, потім вдосконалював техніку гри на саксофонах і кларнеті. Як соліст дебютував з альбомом „New History Warfare” в 2008 році. З того часу видав три сольні альбоми. Найновіший проект – Sorrow – світова прем’єра якого відбулася 8 квітня 2016 року.

 

Поділитися: